Передмова від Теорії Гри: у сучасному світі знання англійської мови є надзвичайно актуальним, а подекуди навіть необхідним. Проте вивчення не обов'язково повинно бути нудним та нецікавим. Один з наших підписників - викладач англійської мови, ділиться власним досвідом ігрофікації навчального процесу. Роман розповідає, які саме настільні ігри підходять для того, щоб вчити англійську мову та одночасно весело проводити час.

Автор статті: Roman Kovalsky

Я викладаю англійську у ВНЗ і захоплення настільними іграми не може не впливати на мою методику: майже усі настільні ігри, у які я граю, бачу як хтось грає або просто про які десь чую, я відразу приміряю в контексті їх використання для практики і вивчення мови. За 7 років роботи викладачем я таки зібрав певну колекцію, якою готовий поділитися. Для зручності я розіб’ю ігри за їх направленістю, а вже у межах кожного жанру буду розповідати історію мого знайомства з ними.

Social Deduction

Мій шлях «настолок» англійською починався зі студентських років і «Мафії» англійською, проте то була класична мафія, де є рівно 10 гравців і ведучий. "Базарна" Мафія" із "плаваючою" кількістю гравців мені ніколи не подобалася, а заздалегідь визначений склад (рівно 11 чоловік) для мовного клубу / занять — це не дуже зручно. Пізніше, коли я вже викладав, я натрапив на «Resistance», яка дозволяла грати у складі 5-10 чоловік з відносним балансом. Ще трішки згодом я дізнався про «Secret Hitler» та «Resistance: Avalon». Також зробив собі двомовний ПнП для «Spyfall». Усі ці ігри класно працювали з моїми студентами, адже вони провокують говорити щось у свій захист, тоді як ряд гравців колективно на тебе нападають. Ще через якийсь час до колекції додалися «One Night Ultimate Werewolf» і «Deception: Murder in Hong Kong». Саме ці ігри я рекомендую зараз як найкращі у жанрі. Читав схвальні відгуки для гри «Salem», однак сам ще її не пробував.

Ігри без реквізиту

Часто трапляються ситуації, коли треба організувати гру для розмовного клубу, або просто десь на природі, не маючи спеціального реквізиту для цього. Одним із найпростіших варіантів для мене завжди був додаток «Alias» на телефоні, який ми грали російською мовою, однак пояснювати потрібно було англійською. Грали так, що можна використовувати прямий переклад, коли корені слів у англійській і російській мові мають різне походження (наприклад, culture — культура, religion — релігія не можна; plane — літак, water melon — кавун можна). Окрім того ми адаптували стару гру «Є контакт», просто граючи її англійською мовою («Got a Contact!»). Тренуючи зі студентами типи питальних речень, я люблю практикувати це через «Situational Puzzles» (російською гра відома як «Данетки»).

Association Games

У цьому жанрі для мене все починалося 5 років тому з «короля» подібних ігор — «Dixit». За загальним правилом у цій грі можна використовувати жести і пантоміму, однак я «хоумрулив», що це обов'язково має бути історія із, щонайменше, трьох речень. Гралося чудово. Подібними іграми, які гарно теж можна використовувати для цього, є «Mysterium» і зараз я придивляюся до «Obscurio». Але улюбленою грою у цьому жанрі у мене є гра на словесні асоціації — «Codenames». Рекомендую прибати українську класичну версію гри і англійську версію «Codenames: Duet». Картки зі словами можна використовувати необхідною мовою у будь-якій із версій, тобто по факту у вас буде українська і англійська версія обох ігор. Особливо звертаю увагу, що український переклад Codenames кращий за російський. Зі студентами ж у мене найкраще заходить гра «Unusual Suspects». Це, мабуть, улюблена гра серед моїх студентів. Від неї просто усі в захваті і вона теж чудово провокує людей розмовляти. Я, особисто, не дуже поділяю такого захоплення. Як на мене, то гра просто непогана, але, звичайно, зважаю на ставлення до неї і тому дуже часто її граю (про гру дізнався від "Свідків кубика", керуючись нагодую передаю вітання хлопцям). Ще цікавою опцією у цьому жанрі є гра «Concept», але вона досить вимоглива до мови, зокрема варто гарно знати ідіоми. Із ігор, які я особисто не грав, але які можуть досить цікаво гратися, варто згадати «When I Dream».

Trivia Games (ігри-вікторини)

З цим жанром я знайомий не дуже гарно, але, в теорії, такі ігри можуть непогано підійти до Вашої колекції. Моя колекція представлене лише грою «Wits&Wagers». Крута сімейна гра з мінімумом спілкування, тому не переконаний, що це крутий вибір для розмовного клубу.

Diplomacy Games

Я нерідко збираюся з друзями на настільні ігри і іноді ми домовляємося спілкуватися виключно англійською для практики мови. Тут у нагоді стають будь-які англомовні «настолки», де одною із ігрових механік є дипломатія (хоча, насправді, підійде будь-яка гра англійською мовою, де є хоч якась комунікація). Із своїх улюблених варіантів можу назвати «Lifeboat» і «Cosmic Encounter». Останнього разу ми збиралися на «Star Wars: Outer Rim», там дипломатії не так вже й багато, але все одно вийшло чимало спілкування, також нерідко присутня комунікація при взаємодії з іншими гравцями. Все це провокувало живу бесіду, жарти і каламбури протягом усього вечора, чудовий досвід.

Storytelling Games

Для того, щоб повноцінно грати у такі ігри, потрібен високий рівень англійської у всіх учасників, та ще й бажано мати якусь фантазію, тому я дуже рідко практикую ці ігри. У моїй колекції колись були «Story Dice», які я десь загубив, однак вони мені не дуже й подобалися. А от «Once Upon a Time» я обожнюю і шкода, що не так вже й часто в неї виходить доречно пограти. Інша крута гра, яку я хотів собі в колекцію, але із зазначених причин так і не придбав, — це «Gloom». Крута «настолка» на чорний гумор з примітивною механікою, але... Усі пакості, які ти коїш, необхідно пояснювати певною історією. Я не грав, але виглядає дуже цікаво.

Word Games

Пишу останнім, бо мені не заходять, але за загальним стереотипом ці ігри ніби як гарно підходять для вивчення і практики мови. У мене був «Scrabble» і «Tick Tock Boom», все гралося "так собі", якщо відверто. Можливо веселіше грається в «Unspeakable Words», гра з тематикою Ктулху, але я теж в неї не дуже вірю.