Якщо спробувати вгадати, з чим в нас асоціюється сучасна Японія, то мабуть багато хто, окрім автівок та суші, згадає дівчинку-аніме! Саме таким ми уявляємо сьогоднішніх жінок Країни вранішнього сонця.
Але чи завжди він був таким, образ японки? Гадаю, що десь так півтора сторіччя тому, на гадку одразу приходив образ загадкової гейші, у чудернацькому для європейця одягу. Яких тільки вигадок не існувало навколо цих дівчат, а найпопулярнішою була та, що асоціювалась з жінкою найдревнішої на світі професії. Але ні, це були освічені, виховані та вишукані дівчата, яких наймали для того, аби вони підтримували атмосферу чоловічої компанії, розважали їх піснями, танцями та розмовами! В наш час ми би їх назвали аніматорами! J
Вони робили дозвілля приємним, яким нам зараз його роблять настільні ігри. Сьогодні мова піде про настільну гру, в якій двоє гравців будуть добиватися прихильності тих самих гейш, даруючи їм потрібні та приємні речі!
Кому, як не японцю, бути автором такої гри. От Kota Nakayama і створив гру під назвою Ханамікоджі, адже так назвалася вулиця в Кіото, старовинній столиці Японії, на якій жили гейші. Ця гра не стала виключенням, і як більшість творінь японського гейм-дизайну вражає скромністю наповнення компонентами і глибиною ігрового процесу.
Всі компоненти гри.
Одразу зазначу, що це абстрактна гра, тему якої можна було би замінити будь-якою іншою. Мета полягає в тому, аби отримати контроль над 4-ма з 7-ми локацій, роль яких у грі виконують великі карти гейш, з цифрами від 2-х до 5-ти. Кожній з них відповідає кількість карт, що дорівнює цифрі на карті гейші. Тобто, з цифрою 2, відповідає 2 карти аналогічного дизайну, 3 – 3, і так далі. Загалом, 21 карта. Протягом гри гравці мають розіграти 20 карт, отримуючи їх на руку, потім викладаючи поруч з відповідними картами гейш. Якщо наприкінці гри біля гейші карт з вашого боку більше ніж суперника, то ви домоглись її прихильності (пересуваєте на свій бік жетон прихильності). Якщо порівну, то жетон прихильності залишається посередині карти гейші. Хто перший завоює прихильність 4-х гейш, стає переможцем.
Зразок перемоги верхнього гравця за прихильності 4 гейш.
Або, якщо ніхто не привабив 4-х, то переможцем може стати той, сума цифр на картах гейш, прихильності яких він добився, складає 11 та більше. У випадку, якщо гра не виявила переможця, грається другий раунд.
Зразок перемоги нижнього гравця при отриманні 11 очок.
Все просто, якби не принцип набору карт, який здійснюється 4-ма жетонами дій для кожного гравця: Тайна, Заборона, Подарунок, Боротьба, зіграти які він може у будь-якому порядку. Не буду ускладнювати огляд їх описом, скажу тільки, що за простотою криється неймовірно складний процес, де потрібно передбачити, які карти «викинути» з гри, яку залишити на кінець, які викласти на вибір супернику. От саме це придає цій грі неймовірного ламання мозку.
Так виглядають жетони прихильності.
У Ханамікоджі я зіграв десь партій 15, і скажу відверто, так і не зрозумів до кінця, як в неї перемагати. Це той випадок, коли гра керує тобою, а не навпаки. Присутні два моменти, це абсолютно прості і зрозумілі правила, і не передбачувана тактика гри. Ти не можеш її побудувати, бо не знаєш, які карти залишились в колоді, а які вже взяв суперник. Тут вже потрібно якесь шосте відчуття. Але попри всі описані нюанси, гра подобається, є в ній загадка, і навіть, програш не виглядає прикрим. Просто сидиш і гадаєш, а як можна було зіграти по-іншому? Починаєш прокручувати можливі варіанти, і розумієш, що передбачити їх неможливо.
Оформлення в цій грі чудове. Кожна з гейш, зображених на великій карті, тримає якусь річ, як то, парасольку, віяло, заварювальний чайник, т. і., які також зображені на маленьких картах. Кольорова гамма трішки приглушена, але око милується, що карти хочеться тримати в руках і просто розглядати. І тут художник зробив суміш давнини, вдягнувши персонажів в традиційний одяг гейш, але в зрозумілому для сучасного гравця, стилі аніме. Вийшло дуже вдало!
Гра точно не сподобається тим, хто не любить складні підрахунки, адже під час гри ви постійно маєте міркувати, який саме жетон викласти на поле, як розділити карти у ході, в якому маєте поділитися ними з іншим гравцем, яку відкласти на кінець гри. Це – гра-загадка, перемігши в якій, ти думаєш, а коли ж це я зіграв правильно? J Але підкреслю, що всі згадані моменти, це не мінуси, а плюси гри, просто вона має знайти своїх гравців. Наполегливо порекомендував би її тим, хто вже має досвід настільщика. І це дуже добрий варіант, щоб розкласти гру в дорозі або під час обідньої перерви.
Так виглядає польська локалізація.
В моїй колекції польська локалізація видавництва «NASZA KSIĘGARNIA», яка від оригіналу Hanamikoji відрізняється назвою, Gejsze (Гейші), формою та оформленням коробки. Якість за 5-ти бальною системою - 5+. Хто забажає цю гру у колекцію, заходьте на сайт видавництва Geekach Games, яке постійно привозить цю гру до свого магазину, де я її свого часу і купував.
Коментарі (3)
ООО, так. Я її якраз взяв десь з пару тижнів назадщоб Гикачів підтримати, бо їм з переїздом думаю було непереливки. А хотів я її вже більше року. Ще не грав - але перед внесенням її у вішліст чітко зрозумів: ця дуелька - мій варіант. І незважаючи на думку Олі, яка скривившись рекламувала статтю - Гейші це не наші дівчата легкої поведінки, це інше. Східна культура вона така східна - її не треба хейтити, бо ми її не розуміємо, і не намагатися їх переробити під нас. Ну і насам кінець - наших дівчат легкої поведінка також не треба кенселити, це їх вибір, їх життя. Не наша справа судити. Вони були, є і ще будуть після нас тисячоліття.
Такс. Також вже маю пару партій. Рецепту виграшу нема - і це добре. Все дуже залежить від скинутої карти, і в тому є певний рандом, який часом є критичний для розрахунків. Тим не менш гра достатньо стратегічна, є де поломати голову. Особливо приємний момент в ній, це коли ти мусиш себе ставити на сторону суперника для аналізу - і це бомбезно. Гра унікальна саме цим. І ще одне - ігри дуже по різному виглядають, залежно від країни локалізації.
Ну щось точно пішло не так. Не зовсім розумію, чому пост отримав таку пасивно-агресивну рецензію від адміністрації?! Не побачив у пості якоїсь відвертої неповаги до жінок. Так автор дуже поверхнево володіє темою, хто такі були ті гейші, але це жодним чином, як на мою думку, не принижує найкращу половину людства. Автор чітко пише у своєму пості, що порівняння гейш з куртизанками хибне, також він пише, що це були освідченні, талановиті та дуже розумні дівчата, що в цьому образливого?! І навіть порівняння із з сучасними аніматорами, хоча і є хибним, але ж ніяк не образливим. Тай хибним судження являється лише тому, що дуже важко охарактеризувати особистість, яка поєднує в собі господиню вечора, артистку, тонкого психолога, радника по мільйонам питань і багато чого іншого, і дати цьому явищу чітке порівняння із сучасного світу. Як на мене автор точно не переслідував цілі когось образити, і хоча для мене особисто, асоціація японських жінок з аніме, є трохи дивною, я вважаю, що автор в загальному плані написав досить не поганий пост на чудову гру. А вище зазначена рецензія адміністрації, при всій моїй повазі, може привести лише до того, що людина більше не захоче нічого писати. Всім миру, нам перемоги і все буде Україна.
Мені все ж таки здається, що оформлення в різних локалізаціях виглядає однаково, є деякі відмінності в коробках. Поляк зробили найбільш "радикальний" редизайн, але все одне, упізнаваний. Але є ігри "рідного" видавництва в одному всесвіті з Ханаміходжі, вони схожі, але інші.
Судячи по фото різних видань, там реально багато відмінностей між різними виданнями.