Продовження:

5 Місце

Lorenzo il Magnifico

Lorenzo il Magnifico | Board Game | BoardGameGeek

Lorenzo il Magnifico (tg.in.ua)

«Краса не головне – головне внутрішній світ, але мати гарненьке обличчя і фігуру звичайно б не завадило»

Ще одна гра від найвідоміших кубікобудівничоробочих меахнік авторів, які у різних тандемах творили свої геніальні творіння. В даному прикладі приймали участь аж 3 відомих авторів. Впевнений що гра розроблялася одночасно із іншими творіннями, у співпраці з іншими авторами, що спричинило купу запозичень, адаптацій тощо: Гранд Готель Австрія, Марко-Поло, Цьолкін тощо. Як правило новачки стверджують що одна гра схожа на іншу, і що вона запозичила механіки з гри, яку він пробував першу з цієї трійки, або старіші. Я б сказав що ігри запозичують механіки з голови авторів, які плекають їх в своїй голові, а не з інших ігор J 

Напевно одна із найбільш агресивних Євро. При чому як частині взаємодії, так і в частині кризи ресурсів та можливостей. Крім того вона чудово збалансована, і варіативність гри відведена в абсолют. Перш за все звичайно внесок дають кубики, потім набір виходу карт, яких є достатня кількість, а невикористані кожен раунд скидаються, і відповідно кожна гра отримує свій унікальний набір на кожен окремий раунд. Унікальним для гри є те, що при цій шаленій варіативності вплив рандому зведений нанівець, оскільки кубики і карти на полі є спільними до використання. Єдиний вплив від випадку що реально впливає на гру, це черговість ходу. І тут цей рандом таки розвертається на всю катушку. Походити першим для цієї гри часто є ключовим в потрібний час і у потрібний раунд із правильними виходами карт. Тим не менш оця варіативність, не дає таких вже негативних вражень від гри, просто треба поборотися за право першого ходу в наступний раунд.     

Основна претензія більшості гравців – це оформлення. Оцініть багатство оформлення планшету:

Або карт:

Варто погодитися, не дуже. М’яко кажучи не дуже…… Одним словом. Якщо ви любити агресивні та геніальні Євроігри і при цьому є сліпими та позбавлені еститичного смаку – ця гра для Вас ідеальний варіант. Я особисто напружую фантазію і чудово бачу тему, і вона ж мені дозволяє намалювати в голові правильні малюнки, і безумовно оцінюю цю гру як надзвичайну. Хоча було б легше, якби малював цю гру якийсь художник, а не Клеменс Франц. Це з моєю естетикою щось не так?

Моя оцінка: 8,5 з 10

4 Місце

Troyes і Black Angel

Troyes | Board Game | BoardGameGeek

Troyes (tg.in.ua)

Black Angel | Board Game | BoardGameGeek

Black Angel (tg.in.ua)

            Тато і мама ігор з механікою розміщення кубиків-робочих. (не забуваємо що є ще бабусі і дідусі J

            Тим не менш ця гра є найстарішою в цій десятці, але явно не останньою по своїй якості механік, елегантності та сеттінгу. Найдивніше в цій історії для мене те, що автори цього геніального творіння не змогли створити нічого подібного в інших своїх проектах. Чорний ангел є фактично повторенням Труа в іншому сеттінгу з незначними змінами, і я б не сказав що успішний проект. Але для тих хто любить тему космосу більше історичного, і кого нервує мистецтво середньовіччя – чудова альтернатива. На жаль Чорного Ангела не грав, і оцінюю по відео-обзорах.

             Гра розповідає нам історію функціонування середньовічного міста, а ми є найбагатшими і найвпливовішими сім’ями у ньому. Всі дії, які ми робимо в грі – це не тупий абстракт, а реальна боротьба цих сімей за вплив у місті. Міпли це родичі які займають певні посади в місті, а кубики відображають їх таланти і можливості. Все я к житті. Всі дії які ми робимо відображення реальних проблем і функціонування середньовічного міста. А оформлення гри відповідає відповідному періоду його історії. В грі гравці постійно взаємодіють між собою, впливають один на одного, конфліктують і співпрацюють одночасно. Дуже рідко можна побачити абстрактні дії які настільки зв’язані із сеттінгом.

              Механіка розміщення кубиків-робочих тут, на відміну від більшості ігор, що тут представлена, є ключовою механікою. І рандому тут на кубиків більше ніж достатньо, але механізмів ними управляти також. Випали погані значення? Не тягни пошвидше купи кубики у противника, і він буде змушений робити те саме, але купляти вже менші значення твої за ті самі гроші. Я вже не кажу про можливості робити комбо на кубиках, через механізми вікладених дій, які додають грі стратегічності. В грі небагато карт, а ті що входять в гру іще менше. При чому заміна навіть 2-3 карт змінюють картину, плани на гру і можливості тактичних дій кардинально. До взаємодії добавляється і механіка: «хто перший встав того і тапки», тобто хто перший прийшов на локацію той і буде отримувати більше бонусів. Але вся взаємодія тут хоч і дуууже активна і безперевна, але точно не агресивна. Ви хочете піти на ту саму локацію де вже є Ваш опонент, не проблема – йди, просто отримуєш трошки менше очок переможних. Тебе вибили з ратуші, нічого страшного тепер не треба платити за робочого і його можна пустити за потребою в інше місце, або так само вибити когось іншого, благо це не вартує якихось надзусиль тощо. Тобто дії ніби і агресивні, але вони чомусь не образливі, ти ними не переймаєшся. І найцікавіше що мої діти, які також полюбили цю складну але елегантну гру і досить схильні до зайвих емоцій на столі, не ображалися, а продовжували грати і отримувати кайф. Особливим елементом гри є постійно присутній нейтральний гравець, який не додає фідлінгу, але дозволяє часом зігнати агресію в його сторону, або ж зменшити рівень її за столом. Крім того він чудово балансує гру при різних складах від 2-х до 4-ох гравців, при мінімальних зусиллях. А чого варті приховані цілі гравців? Я маю протягом гри здогадатися які цілі в інших гравців, не тому щоб йому не дати їх отримати, а тому що ця ціль також і моя, тільки я про неї не знаю, і я також маю шанс отримати за це додаткові бали. Приховані цілі у кожного гравця – є спільними цілями всіх гравців. УУух

             А що найцікавіше – моєму малому дісталася ціль «Гуго де Пейн» і перше що він зробив після гри – поліз в гугл шукати хто такий…..а це багато вартує, бо для мене просвітницька ціль ігор  напевно на першому місці, навіть перед грамотних механік.

            Так тепер треба трохи покритукувати. Ну, по перше, все ж таки якщо ти постійно кидаєш мегакруті значення на кубиках, а твоїм супротивникам сипляться одинички, то ніц твоїм супротивникам не допоможе вже.

            Іншою моєю невеликою претензією є таки замалий контент в базовій коробці. Після кілька десятків партій, ну дуже вже хочеться його розширити. І доповнення є, але я його не маю і пограти можливості не мав. Мрію….

Моя оцінка: 9,5 з 10

3 Місце

Grand Austria Hotel

Grand Austria Hotel | Board Game | BoardGameGeek

Grand Austria Hotel (tg.in.ua)

Чи знали Ви що витрати на обслуговування номера в готелі зростають залежно від поверха, гості не заселяться в готель поки не зїдять Ваш штрудель, який не може бути приготовлений доки не буде зроблений «пиріжок» і за цим всім слідкує сам імператор? «Брєд»? Тоді Ви не грали в гру Grand Austria Hotel!

Ще одна гра Сімоне Лучіане, неймовірно плодовитий автор. І ця гра є одним із діамантів його творчості. Перш за все слід відзначити його постійні пошуки нових шляхів, неповторність механік тощо. Так ми можемо закидати багато «багів» його ігор, незбалансованість, вплив рандому тощо, але безумовно можна сказати що його ігри дають задоволення від гри, свіжість та надихають грати наступні партії, незважаючи ні на що. Якщо Лоренцо був максимально сухе і вивірене Євро, Гранд готель Австрія більш фанова гра, сеттінг зрозуміліший, а ігровий процес не такий критичний та конфліктний. Але гра не дозволяє розслабитися. В чому ж причина? На це є дві причини: черговість ходу та параліч аналізу. Для балансу черговість ходу змішується і першому гравцю можна піти пити чаю чекаючи свого ходу, оскільки інші гравці при цьому можуть походити два рази поки хід дійде до першого гравця. Інша причина, це те, що основа гри все ж таки не кубики як робочі, а карти і складання з них комбо, над чим треба добре поламати голову, зважаючи на широкі можливості гравця. А оскільки вся інформація крім гостей відкрита і незмінна, існує спокуса гравцю все розрахувати і бажано по кілька варіантів дій. В цьому краса цієї гри і її кара. А ситуативність стратегії та її зміни забезпечується через прихід гостей, і тут знову з’являються проблеми. Це шалений рандом. Автори боролися з цим знову ж через широкі можливості гравця, але ти можеш перечекати раунд, два, але якщо потрібні гості не йдуть, то вони не йдуть і всі твої плани сипляться і руйнуються. Як на мене, спасає це все, за переконаннями більшості оглядачів, навіть не великі можливості гравця, які, до-речі, важко пояснити новачку, хоча гра сама по собі і не складна. Спасає цю гру сеттінг. Гравці підсвідомо допускають рандом в світі бізнесу, допускають що «просто непощастило», а оскільки гра не кризисна – програвати через рандом не так вже і образливо, головне що ми таки отримали задоволення від самого процесу.

Тепер щодо кубиків, як не як нас в цій статті цікавить саме ця компонента гри. Оригінальність підходу у тому, що кожне значення кубика визначає що ти можеш робити, а не як сильно ти це будеш робити. Наприклад перші значення визнають можливості щодо кав’ярні, інші вже стосуються готелю. Кількість кубиків – фактично і говорить про силу ходу і кількість можливого застосування цього «робочого». Що на фоні інших подібних ігор достатньо оригінально. Всі кубики спільні. Крім того в грі зашиті можливості навіть перекидування кубиків. Ну який тут рандом на кубиках? Як казалося вище – рандом в картах і планшетах (якщо грати «професійну» версію).

Таким чином ми отримуємо чудову, неконфліктну сімейну гру, з неявним рандомом, але який дає шанс виграти новачкам або дітям. Але водночас є де подумати і будувати таємні плани на супер комбо. Не дурно що цю гру так багато людей люблять. Але, як на мене, саме гра про бізнес потребувала б більшої взаємодії та конфлікту між гравцями, тут ж все ж таки ви будете більше сконцентровані на власний планшет і власні дії та можливості.

І от ще один камінь в сторону гри…..Оформлення. Як на мене на рівні Лоренцо…..і не дивно, бо художник такий самий, хоча де-кому все таки Готель більше подобається.

Моя оцінка: 8 з 10

2 Місце

Teotihuacan: City of Gods

Teotihuacan: City of Gods | Board Game | BoardGameGeek

Teotihuacan: City of Gods (tg.in.ua)

Помідори до нас прийшли з мезоамерики, напевно тому мене ними і закидають після оцінки 2 місця нашого топу.

Уау 2 місце…..Гра загадка. Одні від неї в захваті, а інші страшенно не люблять. Мене краще віднести до других, але я спробую абстрагуватися…..Ні не спробую. Я скажу свою думку, а Ви собі шукайте інформацію від поціновувачів, щоб отримати нейтральну думку.

Перш за все Даніель Ташині зробив те саме, що і в своїх інших творіннях. Недопрацював механіки в частині балансу або повирізав частини гри для доповнень, чим зламав базу. Марко-Поло, Цьолкін, Теотіуакан – чудові ігри, геніальні задумки, за таке пам’ятник можна ставити. Але для чого поспішати? Теотіуакан – геніальна гра, яка щоб чудово працювала потребує як мінімум одне доповнення. А враховуючи що вона сама по собі далеко не є дешевою, то і цінник реальної гри зростає до невдобних цифр. Правда варто зазначити що компоненти там й справді дуже приємні і вартують тих грошей.

Перш за все з гри була випиляна частина, що робить частину гри (маски) неіграбельною. І її «пофіксили» в доповненні. Друге – стратегія на гру абсолютно зрозуміло гравцям із досвідом 2-3 партій і вона однакова: спочатку набирай технологій, потім використай їх максимально. Тому гра перетворюється в тактичну головоломку. Постійно треба вирішувати лише нагальні проблеми. З іншого боку гра отримала приємні бонуси. Гра спокійно пробачає помилки і є прихильною до новачків та їх помилок, якщо звичайно стандартну стратегію не порушувати. Крім того реіграбельність Теотіуакана й справді величезна. Поле може змінюватися від партії до партії через різні жетони технологій, храмів та інших локаціях тощо, також присутня і така собі система асиметрії гравців. Кубики спитаєтесь Ви?.

Так, кубики…. Ні, кубики не є елементом рандому в цій грі, від слова взагалі. Як би це дивно не звучало. Кубики тут справді є робочими які ми розміщуємо, а ні, ми їх не розміщуємо – вони бігають по полю як в Монополії……Ну ок, це не монополія, а механіка Ронделя. Як от в Маракайбо наприклад. Але найголовніше для аналізу механіки є те, що вони робочі, а значить «старіють». Тобто значення на кубиках збільшуються, і тільки так, час назад не повернеш і молодість так само. Потім вони помирають і знову починають заново з простенької, скромної одинички. Хочеш кращий бонус? Ну нехай твій робочий попрацює понаднормово і буде зайвий доказ що від роботи коні дохнуть, немає безсмертних поні. Кубик швидко старіє і його справу почнуть вже його діти, з найменшим значенням кубика, які в свою чергу також будуть старіти. Одним словом рабство мезоамерики в усій її красі.  І як на мене ідея чудова. Я про кубики, не про рабство. І за таку механіку автору можна поставити жирний плюс.

Вам не подобається оформлення? Як на мене гра оформлена чудово та стилістично в дусі мезоамерики, як в плані малюнків, так і в частині інфографіки. Піраміда прекрасна, на полі видно малі картинки, які створюють ефект масштабу, а сама компоненти з ефектами старіння….ммм.

Моя оцінка для гри з допом: 8,5 з 10 (для оцінки гри допи критичні, оскільки є частиною гри, а не вносять додатковий контент), без допа - 7,5

1 Місце

The Castles of Burgundy

The Castles of Burgundy | Board Game | BoardGameGeek

Замки Бургундії. Українське видання (The Castles of Burgundy) (tg.in.ua)

Олдскули пробачте, але як на мене краще красочна версія з усіма допами, ніж стара, хоч і безумовно красива стара гра іншого року випуску. І буду я аналізувати саме нову версію.

Сама коробка каже нам – я тут король і папка (ну або бабця і дідо) . J 

Як на мене це один із найкращих …….абстрактів. Це треба мати добру фантазію, щоб подібні механіки, графіку та компоненти  обьєаднати собі в голові у «Замки Бургундії». Благо фантазія у мене хороша, тому проблем з цим не маю. І от якщо «абстрагуватися» від того що треба фантазувати, або відкинути потребу у фантазії як таку і сприймати гру як чистий абстракт – вона стає ідеальною на повну 10. Майже безкінечна варіативність, простота гри і правил, швидкість гри, даунтайм майже відсутній, гнучкість та глибина аналізу і стратегічності, така сама і тактична складова – що ще Вам потрібно??? А, так, я й забув…..арт і абстрактність.

Ок, давайте тепер до механіки Worker Placement with Dice Workers. Її тут нема. Ось так. Кубики тут працюють просто як рандомне число, яке буде вказувати Вам яку саме дію Ви можете зробити, або точні кажучи який товар, яку будову можна застосувати. Ну яке ж це виставлення робочих, шановні? Це єдина гра в цьому списку де я категорично не згідний у її присутності в цьому топі. Але оцінку ій дам найвищу, бо вона чудова і неймовірна.

Моя оцінка: 9,5 з 10

Все? О, ні. Сайт БГГ далеко від ідеалу, де-які  ігри з подібною механікою не попали у список, але однозначно заслуговують на відзначення. Наприклад

Саграда

Sagrada | Board Game | BoardGameGeek

Саґрада (Sagrada) (tg.in.ua)

Кубиків тут багато, і вони, правильно поставлені приносять нам перемогу. Так це не зовсім виставлення робочих, але ти тут кубики хоча б виставляєш на потрібне місце, має значення сила кубика – це навіть більше виставлення кубиків-робочих ніж в замках Бургундії, де працює зовсім інша механіка (і вона чудова).

The Taverns of Tiefenthal | Board Game | BoardGameGeek

Таверни Тіфенталя (The Taverns of Tiefenthal) (tg.in.ua)

Механіка кубиків-міплів може і не є тут основною, ба більше це все ж таки Дек-Білдер, але кубики тут таки є. Контроль рандому здійснюється через драфт кубиків. І кубики таки є робочими в чистому своєму вигляді. Дивно що ця гра не попала в механіку.

Pulsar 2849 | Board Game | BoardGameGeek

Pulsar 2849 (tg.in.ua)

Сама гра не зробила прориву, але кубики як міпли тут просто чудові. Багато нових та цікавих знахідок в цьому напрямку. Щиро раджу подивитися на оригінальні механіки роботи з кубиками. Чекаємо на якісне виконання даної механіки в іншій грі.

Roll Player | Board Game | BoardGameGeek

Roll Player (tg.in.ua)

Я перепрошую, але мені видається оця дивна гра з цікавим сетінгом і елментами гри є гра із класичною механікою Кубико-робочих. Тільки кубики тут є «характеристиками героя», ми можемо підсилювати їх, модифікувати тощо. Ну чим не Ворк енд Плейсмент, але грамотно і філігранно вкручений в оригінальний сетінг?

La Granja | Board Game | BoardGameGeek

La Granja (tg.in.ua)

Фішка гри все ж таки не у кубіках, а у картах і різноманітних варіантів їх розігруванні. Кубики явно не є робочими, а лише інструментами рандому які саме локації будуть доступні. Ну так само як і в Замках бургундії.  Тому гра точно не може бути у цьому списку. Але кубики присутні J  Але на тлі малої локалізації в Україні Де-Люкс версії цієї гри не міг пройти повз. Гра чудова і вартує щоб на неї звернути увагу.

Ось такий от ТОП+

Буду вдчний за Ваші коментарі, щодо основного розділу статті і особливо щодо претендентів попасти в список механіки. Можливо я про якісь ігри забув? А можливо Ви таки переконані що ТОП-1 Замки Бургундії –це таки механіка виставлення робочих? Не згідні з оцінками – не біда, є БГГ який це все усереднює і незалежну оцінку можна подивитися там.

Це моя перша стаття на тему настільних ігор, тому не судіть дуже строго, дякую наперед.